Господи, прости мені, благаю!
Милий Боже, дай мені снаги,
Щоб я не згубила те, що маю—
Душу, що мені дав на віки.
Господи, пробач! Мою провину
Не забуду, доки буду жити.
Та коли я ляжу в домовину,
Буду я тебе й тоді любити.
Вірю я, що є у світі доля,
Що добро і радість десь живуть.
Та мене спіткала лиш неволя
І тяжка крізь терни в`ється путь.
Та я знаю, Боже, ти єдиний
Допоміг мені здолати зло.
Перше — у душі через провину,
Друге — те, що в світі вже було.
Гіркими гарячими сльозами
Виллю все, що так мені болить.
Вірю, Боже, довгими ночами
Не стомлюся я тебе хвалить.
Боже, дай лише мені спокою,
Дай прожити так, як Ти звелів
Я наповню душу лиш Тобою,
Буду завжди жить, як Ти хотів.
